Черваньов Ігор Григорович

Народився 17 квітня 1937 р. в м. Вовчанськ, Харківської області. Закінчив Вовчанське педагогічне училище (диплом з відзнакою, 1955 р). а в1960 р. – Харківський державний університет імені М.Горького, географічний факультет (1960 р., диплом з відзнакою), отримавши спеціальність: Фізико-географ. Викладач географії. Зі студентських років розпочав науково-дослідницьку роботу під керівництвом професора П.В.Ковальова, протягом трьох років досліджуючи сучасне й давнє зледеніння Центального Кавказу у складі високогірної гляціологічної експедиції Харківскього державного університету, що на той час працювала за програмою ІІ Міжнародного Геофізичного року (перша публікація – 1958 р.)

Після закінчення університетського курсу, працював науковим співробітником Галузевої лабораторії структурної геоморфології і неотектоніки при Харківському відділі Географічного товариства СРСР під керівництвом С.І.Проходського, навдовзі (1962 р.) був обраний на посаду викладача кафедри загальної фізичної географії і картографії Харківського державного університету, з яким пов`язаний увесь наступний його науково-педагогічний досвід.

Був відповідальним виконавцем структурно-геоморфологічних досліджень Північного Волино-Поділля. За матеріалами досліджень захистив кандидатську дисертацію «Структурний аналіз рельєфу басейну ріки Стир» (1968 р.). Після присудження наукового ступеня кандидата географічних наук (1969) набув наукового звання доцента по кафедрі загальної фізичної географії і картографії (1974). З того часу й понині викладає фундаментальний географічсний курс «Загальне землезнавство», декілька курсів професійної підготовки географів «Математичні методи в географії» (підручник разом з А.П.Голіковим, 1985), «Облік та оцінка земель», «Вступ до фізичної географії і раціонального природокористування» (2 видання навчального посібника разом з В.О.Боковим – 1977 та 1989).

З 1973 року розпочав піонерні дослідження з моделювання та структурного аналізу пастки сеноманського покладу газу родовища Медвеже (Зах. Сибір), очоливши міжфакультетську науково-дослідницьку групу. Цими розробками було започатковано новий науковий напрям, що набув певного поширення у газопромисловій геології та розробці покладів найбільших родовищ Півночі Зах Сибіру (Уренгойське, Ямбурське), а згодом і інших регіонів, надавши можливості прогнозування структурних і гідродинамічних властивостей пастки за особливостями похованого рельєфу. За ці дослідження набув звання лауреата Всесоюзного наукового товариства навтовиків ім.І.Губкіна (1975).

У 1979 р. І.Г.Черваньов успішно захистив докторську дисертацію з геоморфології та палеогеографії «Структурний аналіз рельєфу», яка була перекваліфікована ВАК СРСР за технічними науками. Ця робота поклала початок застосування загальнонаукових положень структуралізму стосовно до вивчення сучасного й похованого рельєфу. Надалі, цей напрямок досліджень набув поглибленого творчого розвитку в роботах його учнів. Ним підготовано 2 докторів та 31 кандидати наук. Серед них кандидати технічних наук Б.Н.Воробйов та О.В.Полевич, геоморфологи С.В.Костріков (кандидатська і докторська дисертації), М.В.Куценко, О.О.Жемеров, Чан Ван І. Досить великим є загал подготованих кандидатів наук з конструктивної географії та раціонального використання природних ресурсів,серед яких 10 осіб з країн Європи (М.Матайс), В`єтнаму (Лионг Куок Бінь, Лиу Зань Зоань), Іорданії (М.А. Хавальді), країн Африки (С.Брюно, К.Брулей та ін.), та стільки ж вітчизняних науковців. Піонерним напрямком підготовки кандидатів наук є ресурсне забезпечення альтернативної енеогетики у межах тієї ж спеціальності «Конструктивна географія» – С.А.Величко, О.С.Третьяков. І.Г.Черваньов має спільну аспірантуру/докторантуру з університетом м. Ренн (Франція), випускник якої О.С.Третьяков є першим вітчизняним географом, що набув одночасно 2 наукових ступеня: національний –- кандидата географічних наук і європейський – доктора географії з територіального планування. Особистий науковий доробок І.Г.Черваньова стосується декількох напрямів – перш за все, землезнавства та глобальної екології, геоморфології і палеогеографії, раціонального природокористування, а останнім часом – територіального менеджменту, альтернативної енергетики та геоекології. Ним надруковано 270 наукових праць, з них 40 – книжки.

З 80-х рр. І.Г.Черваньов разом з проф. В.О.Боковим (Удмуртський і Сімферопольський університети) розпочав систематичну роботу над удосконаленням змісту фундаментальної географічної дисципліни «Загальне землезнавство». З пропозицією й участю професора Львівського університету К.І.Геренчука вони розробили нову програму курсу, надруковали підручник з грифом Міносвіти СРСР «Общее землеведение» (1984), а навдовзі удвох з В.О.Боковим –навчальний посібник «Землеведение: история, методология, учение о географической оболочке» (1993). Згодом, ними ж у співавторстві з професором Санкт-Петербурзького університету Ю.П.Селіверстовим було видано підручник тієї ж назви, рекомендований Мінвузом Росії відразу для трьох університетських спеціальностей – географічної, екологічної та гідрометеорологічної (1998). а через 2 роки, вже у співпраці з проф. Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського М.В.Багровим – перший український підручник такого змісту «Землезнавство» (2000), рекомендований МОН України для двох освітньо-професійних напрямів – «Географія» та «Екологія, раціональне використання природних ресурсів та охорона природи». За цей підручник, визнаний фахівцями кращим у новому поколінні навчально-наукових видань для університетів, автори отримали Державну премію України у галузі науки і техніки (2004). Поряд з цим, І.Г.Черваньов видав ще 12 навчальних посідників з різних географічних дисциплін, у томц числі оригінальних (див. список друкованих праць).

У 2005 році з нагоди 200-річчя Харківського университету відзначений почесним знаком МОН України «Василь Сухомлінський», а в 2008 р. отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Є номінантом «Dictionary of International Biography» (Cambridge) (з 1996 р.) та «American International Biography» (New York) (з 1996 р.). Був членом редколегій 3-томної «Географічної енциклопедії України» (1985-1992) та «Екологічної енциклопедії» (2003-2006).

Контактна інформація:

Службова адреса і телефон: Харківський національний університет, майд. Свободи, 4 Харків, 61077. Тел. (8-057) 707-54-54, 7-149-404.

Список основних публікацій

1. Общее землеведение /Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев И.Г./ Минобразования СССР. – М .ВШ, 1984.

2. Математические методы в географии / Голиков А.П., Черванев И.Г., Трофимов / Миноборазования УССР. Х.: ВШ, 1986.

3. Введение в географию /Боков В.А, Черванев И.Г. / Удмуртский у-т: Ижевск, 1977; 2-е изд – Харьковский у-т, 1989.

4. Самоорганизация в развитии форм рельефа / Поздняков А.В., Черванев И.Г. /АН СССР М.: Наука, 1990.

5. Общее землеведение / Боков В.А., Селиверстов Ю.П., Черванев И.Г. / Минобразования России. СПб у-т, 1998.

6. Землезнавство /Багров М.В. Боков В.О., Черваньов І.Г. /МОН України. К.: Либідь, 2000.

7. Флювіальні геоморфосистеми: дослідження і розробки Харківської геоморфологічної школи /Черваньов І.Г., Костріков С.В., Воробйов Б.Н. Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2005.

8. Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу в концепції синергетики природних систем / Костріков С.В., Черваньов І.Г. Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2010.