Олег Юрійович Селіверстов

Рік випуску — 2003.

Місце роботи — архітектор ГІС-рішень, Intetics Geo.

Досягнення: update pending

Цитата: update pending


Аліса Хлєсткова

Рік випуску — 2016.

Місце роботи — ГІС спеціаліст, Urban Systems, місто Камлупс, Канада.

Досягнення: після закінчення навчання на кафедрі здобула диплом з ГІС у Феншо коледж, Канада (2017). Наразі працює за фахом в успішній канадській компанії.

Цитата: «Під час мого навчання на кафедрі я зацікавилася ГІС (географічні інформаційні системи) та просторовим аналізом, мені сподобалося, що застосовуючи свої географічні знання можна проаналізувати будь-які дані за місцезназодженням та вивести треди, або зрозуміти причини певних явищ. А картографічні знання допомогають презентувати результати дослідження у доступній для суспільства формі та зацікавити читача. Після отримання бакалавра, я поїхала до Канади, де вивчала ГІС більш детально, а після випуску знайшла роботу.
Зараз я складаю карти та аналізую просторові дані для містобудівних, екологічних, інженерних, гідрологічних проектів, які допомогають зробити інформовані рішення та донести висновки до громадян.
Маю додати, що моє навчання ніколи не закінчується, з розвитком технологій, вимоги до бізнесу стають вищими, тому я щодня вивчаю нову інформацію, опановую новітні технології.»


Костянтин Володимирович Вяткін

Рік випуску — 2012.

Місце роботи — консультант з ґрунтової інформації Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), відділ земельних та водних ресурсів.

Досягнення: член секретаріату Глобального грунтового партнерства (ГҐП), один з розробників Глобальної карти ґрунтового органічного вуглецю (GSOCmap) та Національної карти запасів органічного вуглецю в ґрунтах України. Співавтор монографії «Багатоспектральне космічне сканування в системі моніторингу грунтів».

Цитата: «Дуже вдячний викладачам факультету, особливо кафедри фізичної географії та картографії і колишньої кафедри геомоніторингу та охорони природи за міцний фундамент моєї наукової діяльності. Системне та просторове мислення, притаманне географії, у поєднанні з сучасними геоінформаційними технологіями, — це те, що вкрай необхідно саме сьогодні для вирішення глобальної екологічної та кліматичної кризи на нашій планеті.»


Вадим Едуардович Лунячек

Рік випуску — 1982.

Місце роботи — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри креативної педагогіки та інтелектуальної власності факультету комп`ютерних і інтегрованих технологій в виробництві та освіті Української інженерно-педагогічної академії.

Досягнення: з 1982 по 1986 роки — вчитель географії в школі. З 1986 по 1987 р. — методист Комінтернівського районного відділу освіти м. Харкова. З 1987 по 1996 р. — директор середньої загальноосвітньої школи № 44 м. Харкова.

З 1996 по 2002 р. — заступник начальника управління освіти Харківської міської ради. З 2002 по 2006 р. — перший проректор Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти. З 2006 по 2007 р. — начальник Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації. З 2007 р. займав посаду декан вечірнього факультету Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Автор понад 160 друкованих робіт, переважно з питань управління освітою, методики підготовки фахівців у вищій школі, інформатизації навчально-виховного процесу.

В.Е. Лунячек − випускник програми «Transformation school leaders group of the International Renaissance Foundation», запровадженої Фондом Сороса в Україні. Випускник програми державного департаменту США «International Visitor Leadership Program». Проходив стажування у Тяньцзінській Адміністративній Академії (Китай). Був учасником проектів «Освітня політика та освіта «рівний − рівному» за підтримки Програми розвитку ООН, «Громадські платформи освітніх реформ» міжнародного фонду «Відродження» за напрямом «Система навчального книговидання в Україні: проблеми та перспективи. Аналіз освітньої політики у галузі шкільного підручникотворення», «Підтримка децентралізації в Україні» швейцарсько-український проект DESPRO для викладачів українських ВНЗ за програмою «Управління знаннями» тощо.


Валентин Вікторович Сипавін

Рік випуску — 2005.

Місце роботи — викладач Нацiонального унiверситету цивiльного захисту, викладач курсiв рятувальної та спецiальної пiдготовки.

Досягнення: Вiце-чемпioн свiту 2013, бронзовий призер Чемпiонату Європи 2012, бронзовий призер Кубка Свiту 2013 з льодолазiння, чемпiон та призер (4 рази) України з альпiнiзму. 5-й харківський і 19-й український альпініст, який піднявся на найвищу точку планети — Еверест.

Сходження: Ельбрус, Казбек, пік Леніна, Монблан, Маттерхорн, Кіліманджаро, Акконкагуа, Альпомайо, Мак-Кінлі, Еверест та інші.

Цитата: «Хоча нині професійна діяльність напряму не пов’язана саме з фахом географа, однак Університет завжди згадується з теплотою, він дав незабутні роки навчання та гарну основу на все життя – комплексні географічні знання та розуміння життєвих цінностей. Особливо згадуються наші географічні практики, а також – вимогливість наших викладачів, водночас із завжди доброзичливим ставленням до студентів.»