Польова практика студентів кафедри 2-го курсу

Успішно завершився польовий етап практики 2-го курсу студентів-фізгеографів, що традиційно складається з двох розділів – Карпат та НПП «Слобожанського». З кожним роком об’єм польових досліджень в рамках практики розширюється та збагачується, що не в останню чергу пов’язано із поповненням матеріально-технічної бази кафедри новітнім обладнанням. Навчальна практика 2018 року також не стала виключенням і, окрім нових навчально-наукових маршрутів, значно збільшилася в плані збору фактичного польового матеріалу. Карпатською частиною практики в черговий рік керують ст. викладачі кафедри К.Б. Борисенко та В.С. Попов, а розділ в НПП «Слобожанський» проходив під керівництвом доцента О.В. Бодні та ст. викладача О.О. Волкової.
Карпатський розділ у цьому році відзначився збільшенням частки саме гірських маршрутів, що особливо корисно для формування майбутнього фахівця – більше уваги було приділено вивченню особливостей гірських ландшафтів Чорногори, та гідрологічній характеристиці високогірних водних об’єктів. Не останню роль в цьому розширенні зіграв і суто географічний азарт – адже студенти, в більшості, вперше знайомляться з горами і після першого ж гірського маршруту підкорюються їхньою особливою красою та харизмою.
Маршрути планово почалися з підготовчих виходів, 3 червня – 18-кілометровий похід від смт. Ясіня (де традиційно базуються практиканти) до с. Кваси. На шляху, що тягнеться вздовж Чорної Тиси, – відома Струківська церква, 36-метровий каскадний водоспад Труфанець, джерело мінеральної води «Буркут». Але головне – в перший польовий день студенти отримують або відновлюють базові навички роботи із інструментами – основи GPS-навігації, барометричного нівелювання, методику вимірювань на гідрологічному пості та інші. І одразу ж їх відточують у «полі», прискіпливо заносячи всі отримані результати досліджень до польового щоденника та пам’ять GPS-навігаторів.

4 червня – перший вихід до гір, до хребта Маришевська (Чорногірський масив) зі сходженням на її найвищу точку, г. Маришевську Велику (1567 м.). Навчальний сенс даного навчально-наукового маршруту – вивчення ландшафтної місцевості давньольодовикового акумулятивного середньогір’я, характеру рослинної асоціації. Студенти маршрутом виконали барометричне нівелювання, дослідили несприятливі фізико-географічні процеси на місцевості (буреломи, вітровали), інструментально визначили характеристики схилового древостану за допомогою лазерного дальноміру, тощо. Практиканти поступово звикають до значних навантажень у горах.

Наступного дня (5 червня) – перший вихід до субальпійського високогір’я, із вивченням характерної льодовикової форми рельєфу, кару. Значну увагу приділяється гідрологічним дослідженням, зроблено виміри на гідрологічному пості озера Івор. Студенти мали змогу спостерігати розвиток гравітаційних форм рельєфу, наприклад, зовсім свіже тіло зсуву. На зворотному шляху групу вперше потрапила під справжній карпатський дощ. На нього щастило і в наступні виходи.

Потім – три дні високогір’я, три дні найвищих вершин Українських Карпат, три дні неймовірної краси і неймовірного фізичного напруження. За ці три дні студентам вдалося зійти на чотири «двотисячники», яких, як відомо, усього шість. Усі вони велично стоять у Чорногірському масиві. 6 червня студенти вперше за останні роки практики відвідали г. Піп Іван Чорногірський (2028 м.), що відома руїнами колишньої польської обсерваторії, яку часто називають «Білий Слон». Зараз активно ведеться її відновлення. Слід відзначити, що студенти кафедри відвідали вершину Попа Івана у символічний рік – у 2018 р. виповнюється 100 років з моменту відкриття обсерваторії. Сходження здійснювалось з півдня, зі сторони г. Васкул, схил тут крутий, вкритий курумами. Але це не заважило географам-практикантам продовжувати активний збір польового матеріалу, виконувати інструментальні виміри. 7 червня – ще більш видовищний маршрут до «серця» Чорногори, до найвисокогірнішого озера країни Бребенескул, навколо якого студенти записали собі до активу ще два «двотисячники», г. Ребра (2001 м.) та власне вершину Бребенескул (2036 м.). На озері група заклала черговий гідрологічний пост. 8 червня – найвища точка України, гора Говерла (2061 м.), сходження здійснено традиційно, з КПП «Козьмещик».

9 червня – день «відпочинку», група прямує до Прикарпаття, до самого краю Горганського масиву. У Богородичанському районі, недалеко від села Старуня, студенти досліджують унікальний геологічний об’єкт – активний грязьовий вулкан, що утворився на місці старої озокеритової штольні. Далі – флішовий каньйон річки Манявка, практиканти виконують опис геологічного відслонення. Також відвідали відомий Манявський водоспад, де за допомогою дальноміру точно виміряли висоту головного каскаду. На зворотному шляху – смт. Яремча, водоспад Пробій.

10 червня – ще один насичений день – дослідження ще одного водоспаду у фліші, Женецького Гуку, знайомство з природою та інфраструктурою гірськолижного курорту Буковель, поїздка до смт. Солотвино, де студентам було продемонстровано наслідки техногенного карстування, що призвело до справжнього екологічного лиха, обов’язкові для відвідання студентами Рахів – найвище місто країни та «Географічний центр Європи».

На шляху до Харкова група за планом відвідала Львів, де студенти практикують ведення екскурсій по культурно-історичним об’єктам міста, що заздалегідь розподіляють між собою.

Наступний польовий етап навчальної професійно-орієнтованої практики студенти 2-го курсу проходили з 18 по 25 червня 2018 року на території НПП «Слобожанський».
Під час практики студенти проводили обробку та класифікацію космічних знімків за допомогою ГІС, знайомились з біологічним та ландшафтним різноманіттям Парку, навчались проводити описи фацій.
Польова частина практики складалася з опису ландшафтних одиниць і рослинних угруповань та уточнення виділених фацій за допомогою мобільних ГІС платформ NextGiS та ArcGIS Collector.
Студенти-географи вже вп’яте проходять практику в НПП «Слобожанський».

Майбутні спеціалісти отримали важливий професійний досвід під час польової практики в дружному колективі, у наздвичайно мальвничих куточках природи Слобожанщини.
Таким чином, навчальна професійно-орієнтована практика студентів 2-го курсу кафедри фізичної географії та картографії надає унікальні можливості для професійного формування висококваліфікованого фахівця та залишає незабутні враження на все життя. Тож запрошуємо до нас на навчання!