Успішно завершилася Карпатська частина навчальної професійно-орієнтованої практики студентів 2-го курсу. У повному обсязі виконано весь перелік навчальних завдань, а також наперед отримано заряд бадьорості та позитивних емоцій. Перелік навчально-наукових маршрутів традиційно включав детальне вивчення Чорногірського гірського масиву, включаючи хребет Маришевську, звідки відкривається вражаючий краєвид Головного Чорногірського пасма з красунею Говерлою, та озеро Несамовите, що славиться своїм нестійким метеорологічним характером. Сходження ж на Говерлу було зроблено з урочища Козьмещик, для максимального охоплення усіх місцевих висотних поясів – від лісистого середньогір’я до альпійського високогір’я. З погодою щастило – звичайно багатий на дощі червень цього разу мав сонячну та дещо спекотну погоду.
На Свидовецькому масиві було відвідано гірськолижний курорт Драгобрат та зроблено сходження на саму високу точку масиву – гору Близницю (1881 м.), яка завдяки експозиції своїх схилів мала дуже багато сніжників. У підніжжя Близниці студенти дослідили ще одне цікаве високогірне озеро – Івор, що за кількістю своїх легенд не поступається Несамовитому.
Не обійшлося і без нових маршрутів. Так, цього року вивчено особливості природи Горган, їх геологічні, геоморфологічні, ландшафтні відмінності від Чорногірського та Свидовецького масивів. У рамках маршруту було відвідано водоспад Женецький Гук, один із наймолодших водоспадів Карпат, що утворився внаслідок повені у середині ХХ сторіччя. Зроблено сходження на гори Хом’як та Синяк, з якого група спустилася безпосередньо до Буковеля, найвідомішого в Україні гірськолижного курорту, ознайомилася з його інфраструктурою.
Ще один новий об’єкт – грязьовий вулкан у селі Старуня Богордчанського району Івано-Франківської області. Він широко відомий і за межами України внаслідок своїх «індикаторних» особливостей – у періоди сейсмічної та вулканічної активності на віддалених куточках планети на території Старуні з’являються тріщини та росте його конус. Недарма його називають «Чудо-Старуня». З вулкану постійно виділяється газ, нафта та грязьова брекчія.
Традиційно було відвідано велику кількість гідрологічних об’єктів Закарпатської та Івано-Франківської областей – річки Чорна Тиса, Прут, Манявка; водоспади Манявський, Труфанець, Пробій. В ході одного з маршрутів досліджено озеро Синевир, яке утворилося внаслідок перекриття гірського потоку обвалом породи, так зване загатне озеро. Синевир – одне з найвідоміших та найкрасивіших озер Українських Карпат, також овіяне цілим переліком легенд.
Польові практики – невід’ємна складова навчального процесу на кафедрі, не тільки як давня традиція, але й як необхідна умова формування справжнього географа. Якщо ви любите природу, вам подобається подорожувати, пізнавати нове – запрошуємо вас на нашу кафедру. Буде цікаво!
