13 листопада 2021 року під керівництвом співробітників кафедри фізичної географії та картографії доцента Борисенко Катерини та старшого викладача Попова Владислава була організована експедиція для проведення навчально-наукових заходів у околицях території орнітологічного заказника місцевого значення «Іванья». У експедиції також прийняла участь аспірант кафедри Юлія Сержантова, яка в рамках заходу відпрацьовувала підготовчі методичні підходи власного дисертаційного дослідження.
Метою експедиції було рекогностування на території для формування практичного значення заказника для подальших наукових досліджень, а також в ролі місця подальших експедицій розширеного складу з ціллю формування та покращення вмінь і навичок студентів географічної спеціальності.
Також планувалось відпрацювання методичних заходів щодо навчання співробітників, студентів та аспірантів оперуванню квадрокоптером «DJI Mavic 2 Pro» в автоматичному та ручному режимах, а також зйомка БПЛА прилеглих до заказника яружно-балкових форм рельєфу для майбутніх лабораторних робіт студентів освітньої програми «Картографія, геоінформатика і кадастр». Варто зауважити, що даний процес необхідно проводити за відсутністю листяного покриву у дерев задля точності отримання метричних показників рельєфу.
9:00 – прибуття на територію с. Знам’янка, підготовка обладнання. Перед початком робіт проведено інструктаж з техніки безпеки, перевірено все необхідне обладнання, метеорологічні показники (температура, швидкість вітру), а також польотні карти.
10:00 – дрон підготовлений до зйомки, встановлена станція, що являє собою ноутбук, а також маршрутизатор для передачі сигналу зі станції на контролер квадрокоптера по каналу WLAN. Відпрацьована методика навчання створення польотного завдання у декстопній версії програми «UgCS 4.4.382» (рис. 1) за співробітництва студента ОП «Картографія, геоінформатика і кадастр». Тестовий запуск над приватною садибою.
Рис. 1. Тестовий полігон у десктопній версії «UgCS 4.4.382»
Близько 11:00 БПЛА використовувався в ручному режимі для емпіричних досліджень, а саме для огляду та спостереження за територію орнітологічного заказника з повітряного простору над с. Знам’янка. Паралельно проводились спостереження з землі за допомогою бінокля кратністю 8х30.
За час спостережень, крім звичних для лісостепу видів, були помічені ознаки наявності тих, що належать до Червоної книги України: журавель сірий, бугай водяний.
О 12:10 група прибула на лівий берег р. Івани. Під час додаткового обстеження території за допомогою мобільних ГІС, були знайдені точки інтересу з мітками «валуни» і «печера» (N 49.743372°, E 35.731824°). Оскільки дані об’єкти знаходились на території прилеглої до заплави балки Шишайлова (N 49.745044°, E 35.735840°), зйомку якої планувалось проводити, було вирішено дослідити дані об’єкти.
Дорогою були помічені нори хижаків, а також місця активної життєвої діяльності байбаків або кротів, не дивлячись на те, що територія активно використовується людьми для випасу худоби. Варто також зазначити, що на території даної балки досі активні схилові та ерозійні процеси, що видно за характером утворених мікроформ рельєфу (сильно виражені бровки і тальвег) ерозійного походження, а також тріщин і відшарувань ґрунту на схилах.
Валуни і печера розташовані на північному кордоні лісу Найденова. Враховуючи колір і структуру матеріалу, було визначено, що дані об’єкти утворені з піщаника, місцями покриті шаром мохової рослинності і опалого листя. Печера не глибока, а валунів було всього три. Можна зробити припущення, що валуни були пересунуті за межі лісу враховуючи їх відносно не досить великий розмір (близько 0,5 м3 кожний) і їх кількість. Тим паче, що дане місце є популярним серед місцевих жителів. На схилах з виходом піщаника знов помічені нори хижаків.
Приблизно о 13:00 відбулась підготовка до запуску квадрокоптера задля отримання даних для подальшої побудови цифрової моделі рельєфу. Зйомка відбувалась в автоматичному режимі, але цього разу відпрацьовувалась методика навчання студентів створення польотного завдання на мобільній версії програми «UgCS», що встановлена на під’єднаний за допомогою USB-порту до контролера смартфон. Завдання являло собою повздовжню та поперечну зйомку полігону на висоті декілька десятків метрів.
Наступною важливою складовою експедиційних заходів було проведення ознайомлення з територією з точки зору гідрологічних особливостей:
13:50 – спостереження за заплавою з лівого берега за допомогою БПЛА та бінокля, відпрацювання методики навчання студентів ручному оперуванню квадрокоптером.
14:30 – повернення на територію с. Знам’янка, візуальна оцінка антропогенного впливу на русло річки і характер заплави. Встановлена невелика дамба (N 49.759292°, E 35.754882°) для утворення ставка в межах села, а за нею – поглиблене і розчищене русло. Загалом, заплава відносно вузька, заболочена. Домінуюча рослина – очерет звичайний.
15:00 – підведення підсумків експедиції, врахування технічних та методологічних помилок.
Учасники експедиції висловлюють подяку випускнику кафедри фізичної географії та картографії Борисенку Олексію Анатолійовичу за можливість комфортної поїздки за навчально-науковим маршрутом.
Автор тексту – студент ОП «Картографія, геоінформатика і кадастр» групи ГК-41 Кирило Бібік
Інтерактивна 3D-модель:
Інтерактивна карта регіону фотограметричного знімання: