Навчальна професійно-орієнтована практика для студентів ІІ курсу спеціальності Географія. Карпати.
Навчальна практика загальногеографічного змісту, ініціатором і першим керівником якої був професор А.М.Краснов, почала проводитися на кафедрі географії з 1890 р. Майже 100 років ці практики проходили в різних районах Росії (Кавказ, Закавказзя, Памір, Кольський півострів, Тянь-Шань, Урал, Паміро-Алай, Алтай та ін.). Зараз міжзональна практика для студентів спеціальності “Географія” проводить на території України і Молдови.
Мета цієї практики – закріплення теоретичних знань студентів про закономірності будови і розвитку географічної оболонки, природні умови і природні ресурси, роль оболонки в життєдіяльності людей; набуття студентами навичок проведення польових географічних спостережень.
У цьому році практика зазнала деяких змін, було включено нові маршрути для ще більш повного і комплексного вивчення природи та культурних особливостей Карпатського регіону. На час практики студенти мешкали в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, звідки кожного дня здійснювали радіальні дослідницькі маршрути до природних і культурних об’єктів Закарпатської та Івано-Франківської областей.
Третього червня, на самому початку практики, для студентів було організовано пішохідний підготовчий маршрут по цікавим місцевостям в околицях смт. Ясіня: дослідили русло та режим ріки Чорна Тиса, як її рівень та прозорість води раптово змінюються навіть після незначних опадів; відвідали Струківську церкву, об’єкт охорони ЮНЕСКО, унікальний зразок гуцульської дерев’яної архітектури; ознайомилися з ще одним гідрологічним об’єктом – вдсп. Труфанець, каскадним водоспадом висотою 36 метрів; у кінці маршруту відвідали с. Кваси та джерело мінеральної «Квасівської води» «Буркут», яка цікава своєю природньою «газованістю».
Четвертого червня група відвідала відомий курортний центр Івано-Франківщини – смт. Яремче, потім рушила до одного з самих мальовничих водоспадів Горган – Манявського. Водоспад розташований у своєрідному флішевому каньйоні, падіння води становить майже 18 метрів, що є досить рідкісним для Карпат. Повертаючись до смт. Ясіня через Яремчу, практиканти відвідали водоспад Пробій, що розташований у самому поселенні та сильно змінений діяльністю людини.
П’ятого червня, коли погода нарешті стабілізувалася, група рушила до гір. Вихід мав на меті адаптувати студентів до навантажень під час сходження угору, там почати знайомитися з природою середньогір’я – ландшафтами, геоморфологічними та біогеографічними особливостями місцевості. З цими цілями було здійснено сходження на полонину Маришевська та вершину Велика Маришевська (1567,3 м) Чорногірського гірського масиву, що входять до Карпатського НПП. Своєрідна гірська посвята для студентів.
Шосте червня – похід до одного з найвисокогірніших озер України – Несамовитого (1750 м), що відоме своїм вражаючим краєвидом місцевості та «формою серця». В ході маршруту студенти пройшли сніголавинну метеорологічну станція «Пожижевська» та зійшли на вершину Пожижевська (1822 м). Наявність значних сніжників через холодну весну дещо скоректували маршрут до Несамовитого, тому озера студенти дісталися зійшовши на ще одну красуню Чорногори – гору Туркул (1933 м).
Сьомого червня студенти дійшли до максимуму можливої висоти на практиці. Та і взагалі в Україні – було здійснено сходження на гору Говерла (2061 м). Маршрут був вибраний нестандартний – з північного заходу, через КПП «Козьмещик» та полонину Гропу. Традиційно перед спуском було проведено екологічну акцію – кожного року студенти збирають на вершині та схилах Говерли сміття, якого там, нажаль, значна кількість.
Восьмого червня – подорож Горганами. Студенти відвідали водоспад Женецький Гук, ще один неймовірно гарний гідрологічний пам’ятник Горганського масиву. Закінчили маршрут знайомством з інфраструктурою комплексу Буковель, найвідомішого в Україні гірськолижного курорту, де розміщується найбільше високогірне водосховище в країні.
Дев’ятого червня – поїздка до «Географічного центру Європи», що в околицях смт. Ділове, далі – місто Мукачево, де студенти відвідали замок «Паланок» – цікавий історичний об’єкт, що стоїть на згаслому вулкані та завершили маршрут оленячою фермою в околицях міста Хуст (село Іза), де студенти із задоволенням погодували оленів.
Десятого червня маршрут пролягав Свидоведьким масивом, ставлячи на меті відвідати унікальні карові озера Свидівця. Дорогою студенти мали можливість ознайомитись із інфраструктурою гірськолижного комплексу Драгобрат, що розміщується на схилах гори Стіг, звідки через вершину Котел группа дісталась до першого з озер – Ворожески. Далі – озеро Геришаска (Догяска), сходження на вершину Геришаска і завершальний пункт – озеро Апшинець.
Завершальним етапом практики 11 червня була оглядова екскурсія по місту Львів (вокзал – костел Ольги та Єлизавети – собор Святого Юра – Геофак ЛНУ ім. Франка – площа Ринок – Ратуша – Чорна Кам’яниця – музей Аптека – Домініканський собор – Личаківський цвинтар).
Таким чином, Карпатську частину практики дійсно можна вважати успішною – студенти мали змогу отримати значний об’єм інформації з наочною демонстрацією, закріпити на практиці отримані в Університеті знання.
За підсумками практики студенти складають індивідуальні звіти, груповий звіт з маршрутів практики та захищають їх, роблять відповідні повідомлення на кафедральній конференції з навчальних практик. Звіт включає текстову частину, карти, схеми, комплексні профілі, фотографії, гербарії, зразки продукції підприємств.
